Карбамид

Найбільш концентроване серед твердих азотних добрив, ввесь азот знаходиться в амідній формі, водорозчинне, повільнодіюче, безнітратне добриво з майже нейтральною реакцією. Застосовується в системах удобрення в усіх ґрунтово-кліматичних зонах як в основне внесення, так і для підживлення. У системі удобрення ярих зернових культур вносять під передпосівну культивацію. Більш ефективно карбамід слідує використовувати під культури з довгим вегетаційним періодом.У ґрунті амідна форма трансформується в аміачну, а пізніше - в нітратну. Процеси амоніфікації та нітрифікації відбуваються повільно, за температур + 20°С і більше, тому азот з карбаміду більш рівномірно засвоюється рослинами впродовж вегетації — пролонгована дія добрив. Амідний азот не вимивається з ґрунту, його втрати - зовсім мінімальні. Підживлення розчином карбаміду рекомендується проводити при температурі повітря не більше + 20°С та не менше + 10...12°С, у вечірні години або (за хмарної погоди) вдень, що забезпечує підвищення коефіцієнта використання азоту з добрива. Листкове підживлення особливо ефективне на здорових рослинах, що добре забезпечені іншими елементами живлення. Карбамід є кращим азотним добривом для позакореневого підживлення, так як (за правильного внесення) амідний азот на 90-95% засвоюється листковою поверхнею рослин, і (що важливо) за дуже короткий проміжок часу. Листкове підживлення карбамідом рекомендується комбінувати у одному робочому розчині з пестицидами та мікродобривами, що поліпшує дію хімічних засобів і знижує вплив стрес-факторів, які викликані ними. Об'єм робочого розчину при цьому повинен бути не менше 200-250 літрів на 1 гектар. За високої концентрації водний розчин карбаміду може спричинити опіки. Молоді рослини більш стійкі до них, а також краще використовують азот. Допустима концентрація розчину карбаміду для позакореневого підживлення 5-15 %, в залежності від культури та фази розвитку. Для зернових культур — до 15 кг/га (у фізичній вазі).